Порівняння Buderus Logamax Plus GB122i-24 KD H 24 кВт

230 В

vs Bosch Condens GC2300i W 24/30 C 24 кВт

230 В

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води на 25 °С понад початкової температури.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, якe агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше об'єми води, з якими в такому режим може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С.Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt=25 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити не менше 15 °С (15+25=40 °С). Це досить високе значення – наприклад, в централізованому водопроводі холодна вода досягає 15 °С хіба що влітку, коли труби водопостачання помітно прогрі...ваються; те ж стосується води, що подається з свердловин. Так що дана продуктивність – значення досить умовне, на практиці котел не так часто працює з різницею температур в 25 °С. Проте, дані для Δt=25°С все одно часто наводять в характеристиках — в тому числі в рекламних цілях, оскільки саме в такому режимі цифри продуктивності виходять найбільш високими. Крім того, ця інформація може стати в нагоді, якщо котел використовується як попередній водонагрівач, а догрівання до робочої температури забезпечує інший пристрій — наприклад, електричний бойлер або проточний водонагрівач.

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води приблизно на 30 °С понад початкову температуру.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, яку агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше обсяги води, з якими в такому режимі може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С. Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt ~30 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити близько 10 °С (10+30=40 °С). Подібну температуру цілком можна зустріти в свердловинах в теплу пору року, також до 10 °С в теплий сезон нерідко прогрівається холодна вода в цен...тралізованому водопроводі. Однак котли, в тому числі двоконтурні, вмикаються в основному в холоди, коли вихідна температура води помітно нижче. Відповідно, якщо котел застосовується як основний водонагрівач — нагрівання до заявлених температур (див. «Мін. t гарячої води», «Макс.t гарячої води») нерідко потребує більшої Δt, ніж 30 °С, і продуктивність виявляється меншою, ніж зазначено в цьому пункті. А ось при роботі в режимі попереднього нагрівання (коли вода догрівається до потрібної температури додатковим пристроєм на зразок бойлера) даний показник досить достовірно описує можливості агрегата.

Шина управління, з якою сумісний котел.

Шина управління являє собою канал зв'язку, по якому керуючі і керовані пристрої можуть обмінюватися даними. Підтримка подібного каналу помітно спрощує підключення терморегуляторів і іншої управляючої автоматики – достатньо, щоб такі пристрої були сумісні з тією ж шиною, що і котел. Крім того, багато видів шин дають змогу створювати досить великі системи контролю і управління і без проблем інтегрувати в них різні пристрої, в тому числі опалювальні котли.

У сучасній опалювальній техніці найбільшою популярністю користуються шини OpenTherm, eBus, Bus BridgeNet і EMS. Ось їх ключові особливості:

— OpenTherm. Досить простий стандарт зі скромним функціоналом: допускає тільки пряме з'єднання керуючого і керованого пристрою, не розрахований на створення великих систем. З іншого боку, ця шина має досить прогресивні можливості з управління опалювальними приладами: зокрема, вона дає змогу регулювати температуру не просто вмиканням/вимиканням котла, а зміною потужності газового пальника. Подібний режим роботи сприяє економії палива/енергії, а також знижує знос і збільшує ресурс нагрівача; а в багатьох випадках системи з двох пристроїв (котла і терморегулятора) цілком достатньо для ефективного управління опаленням. При цьому стандарт OpenTherm простий і недорогий в реаліза...ції, завдяки чому в сучасних котлах він надзвичайно популярний. З низки причин застосовується він в основному в моделях на газу.

— eBUS. Шина управління, що має досить вражаючі практичні можливості. Дає змогу об'єднувати в одній системі до 25 керуючих і 228 керованих пристроїв, з дальністю передачі даних між окремими компонентами до 1 км. При цьому eBUS є відкритим стандартом, його реалізація (принаймні, в рамках основних функцій) безкоштовно доступна для всіх бажаючих. І хоча в наш час підтримку eBUS можна зустріти в основному в техніці Protherm і Vaillant, проте в цілому в котлах це другий за популярністю тип шини управління, після OpenTherm. Таке відставання обумовлене в основному дещо більшою вартістю, притому що прогресивні можливості eBUS реально необхідні не так часто.

— Bus BridgeNet. Фірмова розробка Hotpoint-Ariston, що застосовується виключно в котлах цього бренду. Однією з переваг заявлений високий ступінь автоматизації: від користувача потрібно лише задати параметри температури (причому для різних зон можна вибрати свої варіанти) і, при бажанні, програму на тиждень, інші необхідні розрахунки і регулювання здійснить система. Втім, такі можливості доступні тільки в спеціальних управляючих пристроях на зразок терморегуляторів; в котлах же підтримка Bus BridgeNet зазвичай означає лише сумісність з подібною автоматикою.

— EMS. Шина управління, використовувана в основному в обладнанні Bosch і Buderus. В цілому характеризується широким функціоналом, високим ступенем автоматизації і можливістю створення великих систем управління. Однак варто враховувати, що в наш час можна зустріти як оригінальну EMS, так і модифіковану EMS Plus, і ці стандарти першопочатково не сумісні між собою (хоча підтримка їх обох цілком може передбачатися в окремих пристроях). Так що конкретну версію шини EMS варто уточнювати окремо; тут відзначимо, що в техніці Bosch зустрічається переважно оригінальний варіант, а в пристроях Buderus — EMS Plus (хоча і там, і там можливі винятки).

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.

Тип камери згоряння, передбаченої в котлі.

— Відкрита (димохідний). Камери згоряння цього типу витрачають повітря з приміщення, в якому знаходиться котел, а продукти згоряння природним шляхом видаляються через димар. Котли подібної конструкції прості і недорогі, проте мають специфічні вимоги до установки: приміщення повинне мати хорошу вентиляцію, а висота димаря повинна становити не менше 4 м — для забезпечення достатньої тяги.

— Закрита (турбований). Закриті камери згоряння ізольовані від приміщення, в якому встановлений котел: повітря для горіння відбирається з вулиці, туди ж відправляються продукти згоряння. Для цього зазвичай використовується димар коаксіальної конструкції — у вигляді двох труб, вкладених одна в іншу: з внутрішньої виводяться продукти згоряння, а зовнішня відповідає за подачу повітря. Турбовані камери згоряння складніше і дорожче відкритих, а максимальна довжина димоходу обмежена. З іншого боку, такий котел не спалює повітря в приміщенні, і встановити його можна де завгодно, незалежно від ефективності вентиляції.

— Відсутня. Камер згоряння не мають котли, що працюють від електрики(див. «Джерело енергії»).

Оптимальний тиск газу, що подається на вхід системи котла. Найчастіше вказується для природного газу і складає близько 15-20 мбар. Цей параметр повинен відповідати параметрам системи газопостачання. Проте тиск в останній може бути вище, що може вимагати встановлення спеціального газового регулятора — це питання вирішується при встановленні котла, яке може проводитися тільки кваліфікованим майстром-газівником.

Матеріал первинного теплообмінника, у якому теплова енергія від гарячих продуктів згоряння передається теплоносія. Від матеріалу виготовлення теплообмінника безпосередньо залежить ККД котла, швидкість нагрівання і термін служби агрегата.

- Мідний. Мідь — матеріал із найкращими тепловіддавальними характеристиками та високою стійкістю до корозії. Вона швидко нагрівається, що дає змогу економити енергоресурси під час роботи опалювального котла, має низький коефіцієнт шорсткості, відрізняється тривалим експлуатаційним ресурсом. Єдиний недолік цього металу – висока вартість. Мідні теплообмінники встановлюються на борту обладнання міцного середнього рівня та вищого гатунку.

- Алюмінієвий. Алюміній як матеріал виготовлення теплообмінника характеризується відмінною теплопровідністю, тривалим терміном служби, до того ж він коштує дешевше міді. Для здешевлення виробництва у мідних теплообмінниках намагаються зменшувати товщину стінок. З алюмінієм це робити не потрібно.

- Чавунний. Котли з чавунним теплообмінником довго нагріваються і повільно остигають, тривалий час утримуючи тепло після припинення нагрівання. Також чавун примітний високою теплоємністю і низькою схильністю до корозії. Термін служби чавунного агрегата може становити і 30, і 50 років. Зворотний бік медалі - величезні масогабаритні показники...опалювального обладнання, через що котли з чавунним теплообмінником випускаються переважно в компонуванні для підлоги. На додачу чавун погано переносить різкі перепади температур - вони можуть спричинити появу тріщин.

- Сталевий. Сталеві теплообмінники в опалювальних котлах набули найбільшого поширення. Сталь має поєднання високої пластичності та міцності при дії високих температур, недорого коштує, легко піддається обробці на виробничих етапах. Однак теплообмінники зі сталі схильні до корозії. Як результат – вони не такі довговічні.

- З нержавіючої сталі. Теплообмінники з нержавіючої сталі — рідкісні птиці в опалювальних котлах, що пояснюється дорожнечею застосування цього матеріалу. Зате вони поєднують у собі переваги як чавуну, наприклад і сталі. Нержавіюча сталь виявляє високу корозійну стійкість, несприйнятливість до термоударів, малу інертність, має тривалий експлуатаційний ресурс.